КОАЛЕСЦЕНЦІЯ (лат. coalesco — зростаюсь, з’єднуюсь) — злиття крапель рідини всередині іншої рідини або газу чи бульбашок газу всередині рідини за рахунок сил міжмолекулярного притягання. К. — довільний процес, який супроводжується при сталій температурі зменшенням вільної поверхневої енергії системи на величину, пропорційну зменшенню поверхні. У результаті К. зменшується ступінь дисперсності емульсій, пін та аерозолів аж до їх розшарування на дві фази (рідина — рідина, рідина — газ). Швидкість К. залежить від температури і в’язкості середовища, міжфазного натягу, розміру частинок та інших факторів. На явищі К. базується рафінування рослинних олій, піногасіння пожеж, плівкоутворення при мікрокапсулюванні ЛП. У виробництві білка одноклітинними організмами (при мікробіологічних процесах за участю парафінових і метанольних субстратів тощо) явище К. слід враховувати при проектуванні та розрахунку геометричних розмірів реакторів типу барботажних колон, у яких у системі рідина — газ при перевищенні об’ємною часткою газу критичного значення може мати місце К. і утворення повітряних пробок. Для запобігання К. у рідкій фазі розчиняють речовини, напр., жирні кислоти, поліспирти, електроліти, кетони тощо. К. пін можуть викликати спирти (напр. октиловий), кетони (ацетон) та багато інших низькомолекулярних ПАР, які не утворюють міцних поверхневих плівок, що використовується при проведенні біохімічних аналізів.
Бейли Дж., Оллис Д. Основы биохимической инженерии: В 2 т. — М., 1989. — Т. 1; Химическая энциклопедия: В 5 т. — М., 1990. — Т. 2.